Те, що причиною Голодомору в Україні 1932-1933 років були цілеспрямовані дії радянської влади, людство переконують тисячі публікацій, розкритих архівних документів, досліджень, проведених українською і світовою громадськістю. І дослідження ці тривають. У 2008році в Київському видавництві ім. О. Теліги та обласних видавництвах вийшов з друку унікальний видавничий проект - «Національна книга пам’ яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні».

Він включає в себе: загальноукраїнський том, 17 обласних томів (Харківська, Хмельницька (2 книги), Черкаська (2 книги), Луганська, Кіровоградська, Одеська, Чернігівська, Сумська, Дніпропетровська, Херсонська, Вінницька, Полтавська, Донецька (перша книга), Київська, Запорізька, Житомирська області) татом міста Києва. Це томи першого масштабного пошуко¬вого дослідження геноциду українців. У виданнях узагальнено сучасний стан наукових досліджень з цієї проблеми. На основі архівних джерел та свідчень очевидців розкриваються причини, масштаби та наслідки Голодомору. Публікуються реєстри архівних документів, перелік населених пунктів, жителі яких постраждали під час Голодомору. Подано вибрану бібліографію та оригінальні чорно-білі фотодокументи. Всі книги великого формату, в твердій палітурці, з великим обсягом сторінок. Вступне слово до зведеного тому «Національної книги пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні» зробив Президент України Віктор Ющенко. Кожен том цього видання містить цікаві публікації, розсекречені документи, доступ до яких раніше було закрито. Подані матеріали допоможуть кожному читачеві дійти власних висновків про події тих трагічних років в Україні, події, що більш як півстоліття були огорнуті пеленою мовчання. Організатори видавничого проекту «Національна книга пам'яті...» - Український інститут національної пам'яті та обласні державні адміністрації, фіксуючи на сторінках обласних том і в «Книги пам'яті...» сотні тисяч імен безневинних жертв, прагнули, щоб жодне ім'я не залишилось забутим. Адже така позиція - позиція пам'яті і вшанування - гарантує неможливість повторення подібних трагедій у майбутньому. Запрошуємо всіх, кому небайдужа історія та подальша доля нашої держави, ознайомитися з цими унікальними книгами у нашій районній бібліотеці.

Юлія ГРЕЧИН,
бібліограф центральної
районної бібліотеки.

Бучач. У центральній дитячій бібліотеці діє відділ обслуговування учнів 1-4 класів. Бібліотекар С.Г.Лобода проводить з дітьми цікаві вікторини, ігри, конкурси. От і нещодавно тут побували з екскурсією учні 1-А кл. Бучацької ЗОШ І ст. №1 (учитель Г.Л.Крутовська), які із захопленням знайомилися із світом книг.

У приміщенні районної бібліотеки відбулася презентація «Літопису УПА» (43-44 томів). Видавництво «Літопису УПА», в якому публікуються документи і матеріали з історії УПА та Збройного підпілля ОУН, 33 роки тому в Канаді видало перший том серійного книжкового видання про діяльність УПА. Основним завданням видавництва є публікація та стимулювання досліджень періоду визвольної боротьби.

На презентації була можливість ознайомитись із 43 та 44 томами «Літопису». Загалом у видавництві з'явилось 67 томів у трьох серіях. Кожен том присвячений окремим темам. Наприклад, частина з них охоплює історію УПА за певний період на Волині, Галичині, на українських землях під Польщею тощо. Перша серія налічує 46 томів та базується на документах, що їх рейдуючі частини або спецкур'єри переправили з України на Захід. Більшість із них походить з Архіву ЗП УГВР. Винятком є три томи німецьких документів, один том польських і радянських документів і том документів про Кирила Осьмака. Цікаво буде зазначити, що томи 43, 44 та 46 укладені на основі знайденого в 2004 році підпільного архіву в с. Озерна Тернопільської області. Загалом документи з Поділля, переважно з Тернопільської області, уміщено в 11, 12, 43, 44 та 46 томах. Друга серія нараховує 12 опублікованих томів. Вона охоплює документи з численних архівів. Серія виходить під грифом не лише «Літопису УПА», але й Інституту української археографії ім. М.С. Грушевського НАН України, Державного комітету архівів України та Архіву СБУ. Третя серія видає дослідження та спогади. У серії вийшло 9 томів, ще декілька готуються до друку. Для ширшого загалу та популяризації визвольної боротьби започатковано четверту серію «Події і Люди», в якій, наприклад, опубліковано біографічні дослідження про Головного командира УПА Романа Шухевича та Провідника ОУН Степана Бандеру. «Літопис УПА» містить у собі багато цікавих фактів та документів про діяльність УПА і часи визвольної боротьби. Наприклад, у восьми книгах опубліковано підпільну пресу ОУН, УПА, УГВР. Перший том нової серії містить видання Головного командування УПА. У третьому та четвертому томі передруковано журнал «Чорний ліс», у двадцять четвертому — передрук журналу «Ідея і Чин». Крім того, у двадцять п'ятому томі вміщено тексти і ноти понад 600 пісень УПА, які зібрав та опрацював композитор Зеновій Лавришин. Варто зазначити і те, що як доповнене ілюстроване видання, «Літопис» щорічно видає настінні календарі з тематикою про УПА, з відзначеними історичними подіями, архівними фотографіями тощо. Видавництво «Літопис УПА» зробило за свою історію чимало. Зібрано багато документів і матеріалів, які є безперечно цікавими як для дослідників, так і для читачів. Опубліковані томи безкоштовно розсилаються по бібліотеках України та цілого світу, де є українська діаспора. Колектив «Літопису» працює безкоштовно на громадських засадах і оплачує тільки друкарські роботи. Цей факт дає зрозуміти, чому групі колишніх вояків УПА вдається забезпечити постійний ріст видавництва й продовження цієї важливої праці.

Мар'яна МАКСИМ'ЯК
завідувач сектору зв язків
з громадськими організаціями,
засобами масової інформації
та з питань внутрішньої політики
апарату РДА.

Читачі районної бібліотеки взяли участь у Всеукраїнському конкурсі творчих робіт «Я – патріот».

Метою конкурсу, оголошеного Державною бібліотекою для юнацтва, є виховання патріотичних поглядів та переконань, любові до Батьківщини, відданості своєму народу, гордості за національну культуру, формування активної та свідомої позиції, спонукання до створення різних жанрів художньої творчості (вірші. Оповідання, ессе). Конкурс проходить за номінаціями: «Мово – душа моя», «Збережи минуле заради майбутнього», «Від родини – до Батьківщини», «Сьогодення України і я». Учасниками конкурсу стали І.Овчар, О.Чайківська, Т.Павлич, В.Дем’янчук, Ю.Лесів (Бучацька гімназія ім. В.Гнатюка), М.Рибак (Бучацька ЗОШ І-ІІІ ст. №1), О.Курцеба (Бучацька ЗОШ І-ІІІ ст.№3). Щиро сподіваємося на перемогу наших конкурсантів. Бажаємо їм успіхів.

Любов СИДОРЧУК,
зав. відділом обслуговування
Бучацької центральної бібліотеки.

Не так давно слова «бібліотека», «книгосховище», «книгозбірня» вважалися синонімами. Що змінилося сьогодні? Наскільки актуальною є професія бібліотекаря? Про це запитуємо у директора районної централізованої бібліотечної системи п. Лесі МАШТАЛІР.

- Отже, яким чином змінилися акценти у діяльності сучасних бібліотек? Можливо, вони не надто актуальні сьогодні, коли Інтернет - мережа пропонує необмежені можливості і доступ до найрізноманітнішої інформації?
- Уже давно позаду часи, коли бібліотеки виконували функції книгосховища. Сучасні публічні бібліотеки є інформаційними та соціокультурними центрами на місцях. Показово, що у розвинутих країнах світу бібліотеки завжди переповнені читачами. Нам часто доводиться чути запитання: «Чи не витіснив Інтернет книгу?». Вважаємо, що всесвітня мережа доповнює книгу, тому у районній бібліотеці Інтернет-центр знаходи¬ться у компетенції відділу обслуговування. Якщо не можемо задовільнити запит користувача в книзі, то підключаємо Інтернет - ресурси, без яких сучасна бібліотека не може існувати.

- Як поповнюються фонди?
- На жаль, практично зникає система державного поповнення книжкових фондів. Тому одна з нагальних наших проблем — забезпечення сучасними виданнями з різних галузей знань, особливо дитячих видань державною мовою. Скажімо, у бібліотеки районної централізованої бібліотечної системи надходять книги за державною програмою «Українська книга», але у дуже малій кількості. Так, торік у наші фонди поступило 4747 примірників документів, з них дитячих — 1295. А цьогоріч — 2503, з них дитячої літератури — 600 примірників. Через відсутність коштів не діє районна програма поповнення фондів.

- Очевидно, що й надалі залишається актуальною акція «Подаруй бібліотеці книгу».
- Так, ми шукаємо різні шляхи поповнення бібліотечних фондів, і така акція — один із них. Залучаємо також недержавні кошти (платні послуги). Хотілось би, щоб керівники організацій, бізнесмени, меценати звернули увагу на цю проблему й допомогли у придбанні літератури для дітей, школярів та студентів.

- Ще в гіршому становищі, напевно, сільські бібліотечні філії.
- Справді, особливо гостро стоїть питання поповнення книжкових фондів у селах. Літератури мало, бо основне сконцентровуємо у районній бібліотеці, до того ж мізерною є кількість періодики (2-3 назви, як правило, «Нова доба», «Вільне життя» чи «Свобода»). Завдяки районному відділу культури та туризму маємо 7-8 тис. грн. на рік на періодичні видання, 3-4 тис. грн. на літературну книгу. У сільських бібліотеках повністю відсутні комп'ютери — немає грошей на виконання районної програми комп'ютеризації бібліотечної системи.

- Якими авторами найчастіше цікав¬ляться бучацькі читачі? І чи можете ви задовільнити ці запити?
- Найпопулярніші дитячі письменники — Юрій Андрухович, Марія та Сергій Дяченки, Галина Пагутяк, Зоя Воскресенська. На жаль, у наших фондах деякі з них відсутні. Серед молоді найбільш популярні сучасні психолого-філософські, пригодницькі твори, серії «Фентезі», «Алфізика», «Готика», «Фантастичний бойовик». Зокрема, зачитуються творами Юрія Андруховича «Дванадцять обручів», «Таємниця», Любка Дереша «Культ», «Поклоніння ящірці», Оксани Забужко «Сестро, сестро...», «Друга спроба», Ірени Роздобудько «Ґудзик», Марії Матіос «Солодка Даруся»,«Щоденник страченої», пригодницькими творами Є. Євгена. Для усіх вікових категорій читачів цікавими є сучасні українські автори та видання.
Оксана ЧОРНІЙ

За роки існування СРСР український народ пережив одну із найбільших трагедій в своїй історії - терор і репресії тоталітарного комуністичного режиму. Жертвами стали мільйони людей, яких влада бездоказово вважала своїми ворогами і за надуманими звинуваченнями переслідувала та безжально знищувала. Наслідки цієї трагічної для нашого народу політики – як економічні, соціальні, так і духовні - донині не подолані. Знаковою подією є вихід у світ першої книги серійного видання «Реабілітовані історією. Тернопільська область», що містить науково-історичне дослідження про масштаби політичних репресій в краї впродовж усього періоду існування комуністичного режиму.

Перший її розділ відкриває стаття «Репресії комуністичного режиму на Тернопільщині». Це цілісна історична розвідка, в якій ми можемо дізнатись, що масові репресії в нашому краї почалися з першого дня «визвольного по¬ходу» Червоної армії в Західну Україну, тобто із 17 вересня 1939 року. Радянська влада, очолювана комуністичною партією, функціонувала на Тернопільщині півсто¬ліття. Спираючись на факти і документи, Впевнено можна сказати, що за цей час репресивна діяльність її каральних органів не припинялась. У другому розділі зібрані матеріали, які наочно демонстру¬ють механізми репресій і терору, засвідчують злочин, що чинив комуністичний режим. Третій розділ вміщує спогади осіб, які невинно поневірялись в таборах чи на засланні або були свідками злочинів, вчинених радянськими каральними органами на Тернопільщині. Цікавим є четвертий розділ «Статті і нариси», де подані публікації, присвячені долям людей, що пройшли через пекло радянського ув'язнення. Головне місце в книзі займає останній, п'ятий розділ. Тут представлені короткі біографічні довідки про понад 4 тис. репресованих осіб у нинішніх Бережансь¬кому, Борщівському і Бучацькому районах, які були ув'язнені. Матеріал є доступним для цілісного сприйняття, бо список складений за населеними пунктами, а отже, представлена повна картина масштабів репресій та їхніх жертв у кожному місті, селищі, селі. Також подані відомості й про уродженців нашого краю, які стали жертвами репресій у колишньому Радянському Союзі за весь період його існування. Ця книга є гідним вшануванням доброго імені і встановленням правди про тих, хто постраждав у радянський період, чиє життя безвинно було загублене або понівечене.

Юлія ГРЕЧИН,
бібліограф центральної районної бібліотеки.