За інформацією головного бібліографа ЦРБ Наталії ВИННИК, у районній бібліотеці розгорнуто виставку книг «Народні джерела світобачення», яка присвячена 135-ій річниці від дня народження видатного письменника, перекладача, педагога, громадського діяча Богдана Лепкого. А в читальному залі до Дня писемності було проведено календарно-інформаційну годину мовознавства на фоні книжкової виставки «Джерела духовності в народі, а значить і в його мові».

Наш земляк Симон Візенталь здобув визнання усього світу, усіх тих, хто підтримує боротьбу проти расизму та несправедливості. Про його смерть у вересні 2005 року сповістили майже всі газети і телевізійні канали світу. Хто ж такий Симон Візенталь, якого так добре знає світ і про якого мало знаємо ми, його земляки?

Народився 31 грудня 1908 року в Бучачі в купецькій єврейській родині. Звичайно, він мав плани на життя, коли одружувався, коли отримував диплом Паризького технічного університету. Та війна кардинально змінила задуми молодого архітектора. І замість того, щоб креслити ескізи будинків, він почав малювати обличчя і складати списки вбивць, за якими спостерігав щодня. Пройшовши пекло 12 концентраційних таборів і в’язниць та дивом виживши, втративши в результаті голок осту 89 членів своєї родини, цей свідок правди вирішив решту свого життя присвятити переслідуванню замаскованих нацистських злочинців, котрі після війни змінили прізвища, втекли до Латинської Америки чи Австралії та вважали, що їхні гріхи залишаться без спокути. Коли ж у 1945-ому війна закінчилася весь світ повернувся додому, щоб усе забути, він один залишився, щоб пам’ятати. Візенталь справді був один у своїх пошуках справедливості для 6 мільйонів невинних євреїв, замордованих згідно з «остаточним вирішенням» європейського питання. Якщо хтось і мав право зображати жертву й тримати образу на світ, то це був Візенталь. Проте відомий месник ніколи не дозволяв болю власних утрат продовжувати ненависть, бо хотів «не помсти, а правосуддя». «Коли моє життя закінчиться і я зустрінусь із жертвами голок осту, в мене буде перевага сказати їм, що я ніколи їх не забував»,- писав він у своїх мемуарах. Візенталь не лише пам’ятав замордованих євреїв, а й зробив усе, щоб справедливість перемогла. Адже, як говорив він, «немає свободи без справедливості, і немає справедливості без правди». Завдяки Єврейському історичному центру документації, створеному Візенталем у Відні, йому вдалося відшукати й притягти до суду більше тисячі нацистських злочинців. А музей толерантності, що діє в Лос-Анджелесі, й надалі продовжує справу свого засновника: бореться, аби довести байдужому світу, що нацисти не зникли разом зі своїми злодіяннями. Пам’ять про численні жертви голок осту змушує уряди всіх країн не забувати й не повторювати страшні злочини минулого. У краєзнавчому кутку центральної бібліотеки м. Бучача діє виставка «Симон Візенталь, мисливець за нацистами», де представлено книги, диски і буклети з центру Візенталя, а також ресурси бібліотеки та Інтернету. Запрошуємо всіх бажаючих ознайомитися з матеріалами, що містять цікаві, неоднозначні думки щодо життя та діяльності нашого земляка.

Ірина ПАЛАЖЧЕНКО,
працівник Інтернет - центру
центральної бібліотеки м. Бучача.

Бучач. Вже певний час районна бібліотека є учасником проекту посольства США в Україні «Інтернет для читачів публічних бібліотек». У ній діє Інтернет-центр, де користувачі мають вільний доступ до інформації. Нещодавно директор районної книгозбірні Леся Машталір взяла участь у семінарі, організованому у Симферополі посольства США, центром інформаційних ресурсів та Кримською республіканською універсальною науковою бібліотекою ім. І.Франка. Відбулося засідання круглого столу, де обговорювались питання співпраці з провайдерами Інтернету та постачальниками комп’ютерної техніки, досягнення та недоліки у реалізації українського американського проекту.

Бучач. У читальному залі центральної районної бібліотеки відбувся вечір-портрет «Відвага, любов і самоповага: героїчна поезія Ольга Ольжича», присвячений 100-річчю від дня народження письменника, науковця, політичного діяча. Для читачів цей захід провела головний бібліотекар читального залу Наталія Винник. До ювілею визначного українця оформлено й книжкову виставку «Доля велична і трагічна».